Щеглова Ольга (Борис Бидяга)

ПРО АВТОРА ТА УМОВИ СТВОРЕННЯ ПРОЄКТУ

У цьому наметі, під «захистом» імпровізованої огорожі з палиць, була створена Енциклопедія православного воєнного путінізму.

Втеча та відмова у притулку

24.04.2024, у віці 66 років, я була змушена тікати з Росії, рятуючись від переслідувань з боку російських спецслужб, метою яких було моє фізичне знищення.

Але переслідування продовжилося і за кордоном — у Туреччині та Грузії, де перебуває величезна кількість агентів російських спецслужб.

29.09.2024 я звернулася за притулком у Швейцарії, надавши докази неможливості мого повернення до Росії. Однак розгляд моєї справи в Секретаріаті з міграції (SEM) Швейцарії супроводжувався грубими процесуальними порушеннями: мені не надали адекватного перекладу Протоколу інтерв’ю, мої відповіді були спотворені перекладачем, мої ключові докази не були взяті SEM до уваги, в основу Рішення були покладені вигадані обставини та неправдиві «факти»; призначене мені медичне обстеження було скасовано без пояснення причин. У результаті я отримала необґрунтовану відмову у притулку і була депортована до Грузії, де знову опинилася в умовах переслідування, цього разу — на тлі гуманітарної катастрофи.

Умови виживання

Майже два роки я, 68-річна самотня жінка, живу в наметі на вулиці, без доступу до базових умов людського життя:

• Холод і спека: Взимку температура в наметі опускається нижче нуля градусів за Цельсієм. Влітку — піднімається до 50°C.

• Відсутність медицини та гігієни: Неможливість отримати медичну допомогу чи будь-яке лікування (немає умов для зберігання ліків). Неможливість помитися та попрати речі.

• Мінімум ресурсів: Харчування — сухий пайок і холодна вода. Відсутність електрики, опалення, кондиціонера, холодильника. Відсутність газу, зимового спорядження, теплого одягу та взуття.

Систематичне транскордонне переслідування

Моя ситуація — це не лише відсутність житла, медицини та гігієни. Російські спецслужби здійснюють щодо мене постійне та систематичне транскордонне переслідування:

• Розпалювання загальної ненависті та ворожнечі з боку місцевого населення, що ґрунтується на наклепах, інсинуаціях та повністю сфабрикованих “доказах”.

• Спроби вбивства, замасковані під нещасний випадок (зокрема шляхом виведення з ладу гальм на моєму велосипеді).

• Завдання шкоди здоров’ю, зокрема систематичні атаки на очі.

• Залякування, погрози, фізичне насильство.

• Цілеспрямована кампанія із систематичного позбавлення сну (за допомогою системи електронних пристроїв навколо моєї стоянки, запрограмованих на відтворення оглушливо гучних звуків).

• Псування майна (намет, надувний матрац, велосипед).

• Саботаж у сфері послуг (продаж неякісних та шкідливих товарів).

• Безпрецедентний цифровий терор: злам мого смартфона та постійні хакерські атаки, що перешкоджають моїй творчій діяльності (блокування та саботаж роботи застосунків і програм, зокрема штучного інтелекту, знищення та підміна даних, створення постійних технічних труднощів).

• Жахливим актом тиску з боку російських спецслужб стало вбивство моєї матері в Росії 20 жовтня 2025 року.

Творчість як акт опору та допомоги

Уся ця система транскордонного переслідування має одну мету — вбити або зламати мою волю: змусити мене замовкнути, або повернутися до Росії, або вкоротити собі віку. І саме тому я не мовчу, а продовжую жити й творити попри все: технічні труднощі, умови життя, що прирівнюються до катувань, психологічний тиск, ворожість місцевого населення та відсутність доступу до медицини.

Моя творчість як письменника, сатирика та художника, що викриває війну та путінський режим, систематично блокується на всіх основних російськомовних і деяких міжнародних платформах (9 соціальних мереж та 2 літературні портали). Тотальна цензура — це найкращий доказ ідейної цінності, значущості та актуальності мого слова.

Цей проєкт — моя відповідь тим, хто намагається мене знищити. В умовах, що межують із нелюдським поводженням, я створюю тексти, щоб із їхньою допомогою:

• Викривати нескінченний потік політичного божевілля, свавілля, брехні, цинізму та жорстокості.

• Привертати увагу світової спільноти до потреб тих, хто страждає від війни та авторитарних режимів.

• Конвертувати цю увагу в реальну допомогу, стимулюючи читачів робити прямі донати у перевірені фонди підтримки України.

Кожна мініатюра, п’єса чи стаття, які ви читаєте, написані ціною неймовірних зусиль: спартанське життя в наметі, в умовах нестерпної спеки, холоду, голоду, постійного переслідування, відчаю та безнадії.

Це не просто текст. Це — свідчення мужності, незламної волі та активного опору. І водночас — інструмент для допомоги таким самим, як я: постраждалим, знедоленим і тим, хто перебуває у розпачі.

На головну сторінку